Готуємося до посіву ярої твердої пшениці
Микола Малієнко, керівник СТОВ «Перемога», Київська область.
Хліборобська праця — це, насамперед, задоволення від довготривалої кропіткої роботи на полі, яка увінчується добрим урожаєм і прибутками на рахунках агрокомпанії. Вирощений в полі потужний колос, зібраний до комори врожай у 100 ц/га, а то й більше — у бункері комбайна. Думалося, що це — вершина нашої хліборобської справи. Та не зовсім так. Є на наших ланах така пшениця, зерном якої, тримаючи його в руках, можна милуватися годинами. На долоні лежить живий хліборобський янтар — зерно твердої пшениці (дурум). Залежно від сорту воно має різноманітні відтінки — жовті, червоні, бордові тощо. З такого зерна можна робити ювелірні прикраси і вони будуть бездоганні. Цілком можливо, що з часом на це звернуть увагу. На жаль, зараз цьому зерну приділяють мало уваги за його прямим призначенням — виготовлення борошна для виробництва макаронних виробів. В Україні з твердих сортів пшениці частіше виготовляють крупи. А от макаронів із вітчизняної твердої пшениці майже ніхто не робить. Чому? Відповідь проста — звичка українських виробників макаронних виробів виготовляти макарони з борошна вищого ґатунку з м’яких сортів пшениці. Зрозуміло, що цьому сприяє відсутність на законодавчому рівні заборони використовувати таку сировину у виробництві. Якщо вже наша влада декларує незмінний курс на ЄС, з’ясуємо, як це робиться у Європі. Там усі макаронні вироби виготовляють із твердих сортів пшениці. Тому фермери в Італії вирощують 4 млн т зерна твердої пшениці, в Іспанії — 1,8 млн т, у Франції та Греції — по 1,5, Канаді — 4,4, Туреччина — 3, США — 2,4, Мексиці — 1,4, країнах Північної Африки — 4,4 млн тонн. У 2018 році світове виробництво зерна твердої пшениці сягнуло 35 млн т. На цьому фоні Україна, яку називаємо «житницею Європи», вирощує лише 30 тисяч т цієї пшениці. Чому? Можливо у нас у Державному реєстрі немає вітчизняних сортів твердої пшениці? Так ні, є — понад 30 сортів. Це — сорти провідних наукових установ НААН, які демонструють урожайність на рівні 90 ц/га. У господарстві «Перемога» вже п’ять років вирощують тверду пшеницю. Урожайність перевищує 5 т/га. Технологія вирощування твердої ярої пшениці певною мірою схожа з технологію вирощування м’якої пшениці, але має свої особливості. Потрібен хороший попередник — багаторічні трави, бобові культури, гречка. Під основний обробіток восени вносимо туки з розрахунку запланованої врожайності та проводимо оранку не пізніше за жовтень. Насіння твердої пшениці має бути не нижче другої репродукції. За місяць до сівби обробляємо його системним протруйником, щоб захистити насінину від хвороб і шкідників. Не завадить під час протруєння додати стимулятори росту, що містять мікроелементи й амінокислоти. Тверду яру пшеницю сіємо в самі перші строки як тіки можно зайти в поле. Насіння сіємо на мінімально допустиму глибину (2,5–3 см) й обов’язково одразу після сівби прикочуємо кільчастозубовими котками. Подальша технологія вирощування включає захист від бур’янів, хвороб і шкідників. Особливість під час збирання. Збирати тверду пшеницю починаємо за вологості зерна 17–15%, щоб зменшити його травмування. Влітку це дуже стислий строк –два-три дні, у який треба встигнути. Адже далі зерно пересохне й битиметься під час обмолочування. Зрозуміло, треба пильнувати, щоб зерно твердої пшениці не змішалося з м’якою пшеницею під час збирання. Нині ці додаткові турботи компенсуються закупівельною ціною на зерно твердої пшениці, що коливаються в межах 7-8 тис. гривень за тонну.
